Principles and Methods of Political Forecasting: Theoretical Constructs and Practical Cases
DOI:
https://doi.org/10.54515/lcp.2025.1.115-133Keywords:
political forecasting, scenarios, alternativity, machine learning, electoral forecasting, verification, strategic analysisAbstract
The article explores the methodological and applied foundations of political forecasting as a branch of modern political science. It reveals the content of key forecasting principles – alternativity, systematicity, continuity, and verification – within the context of political processes as dynamic and complex systems. Special attention is devoted to an overview of forecasting methods: extrapolation, analogies, scenario analysis, machine learning, and hybrid approaches. A case study of the Russia–Ukraine war illustrates the practical application of forecasting in a geopolitical pentagon comprising Ukraine, Russia, the US, the West, and the Global South. Electoral forecasting is examined separately as a specialized type of political prediction. The article emphasizes the importance of ethical responsibility, methodological transparency, cognitive flexibility, and reflexivity in forecasting. Practical recommendations are offered for scholars, government forecasting units, think tanks, and institutions of higher education.
References
Bishop, P., Hines, A., & Collins, T. (2007). „The current state of scenario development: An overview of techniques”. In: Foresight, no 9(1). DOI: https://doi.org/10.1108/14636680710727516
Donaj, Ł. (2017). „Teoria szarych systemów a prognozowanie w naukach społecznych: przyczynek do dyskusji”. In: Przegląd Strategiczny, no 10.
Godet, M. (1993). La prospective stratégique: Problèmes de méthode. Paris: Dunod.
Gorgosz, A. (2014). „Perspektywa prognostyczna w polityce publicznej: metody umożliwiające prognozowanie – ich rola w procesie formułowania polityk publicznych”. In: Zarządzanie Publiczne, no 1(25).
Grin, J., Rotmans, J., & Schot, J. (2010). Transitions to sustainable development. New Directions in the Study of Long Term Transformative Change. London: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203856598
Jouvenel, de H. (2004). Invitation à la prospective. Paris: Presses Universitaires de France.
JRC EU. (2022). Collection of foresight and engagement tools. Knowledge for Policy. https://knowledge4policy.ec.europa.eu/foresight/collection-foresight-engagement-tools_en, 16.08.2025.
Kondrakiewicz, D. (2021). Prognozowanie i symulacje międzynarodowe. Lublin: Instytut Europy Środkowej. DOI: https://doi.org/10.36874/M21580
Lesourne, J. (1976). Les systèmes du destin. Paris: Presses Universitaires de France.
National Intelligence Council. (2021). Global trends 2040: A more contested world. Washington, D.C. https://www.dni.gov/index.php/gt2040-home, 16.08.2025.
OECD. (2020). Strategic foresight for better policies. Paris: OECD Publishing. https://www.oecd.org/strategic-foresight, 16.08.2025.
OpEx90. (2023, September 7). Revolutionizing political data analysis with machine learning in 2024. OpEx90. https://opex90.com/blog/post/revolutionizing-political-data-analysis-with-machine-learning-in-2024, 16.08.2025.
RAND Corporation. (2024). Back to the Future. A Refresh of Future Scenarios for Project Evergreen Strategic Foresight Activities. https://www.rand.org/pubs/research_reports/RRA2992-1.html, 16.08.2025.
Runciman, D. (2018). Political hypocrisy: The mask of power, from Hobbes to Orwell and beyond (Revised ed.). Princeton University Press. DOI: https://doi.org/10.23943/9781400889662
Sułek, M. (2013). Prognozowanie i symulacja międzynarodowa. Warszawa: Poltext.
Świeboda, H. (ed.). (2018). Prognozowanie w naukach społecznych: wymiar narodowy i międzynarodowy. Warszawa: Akademia Sztuki Wojennej.
Tetlock, P. E., & Gardner, D. (2016). Superforecasting: The art and science of prediction. New York: Crown.
Wilson Center. (2023). Ukraine seeks to end the war: What’s wrong with the “peace” scenarios? https://www.wilsoncenter.org/blog-post/ukraine-seeks-end-war-whats-wrong-peace-scenarios, 16.08.2025.
Андрусів, В. В. (2006). Прогноз в політиці: розуміння, предмет, методологія здійснення. Теорія і практика політичного аналізу і прогнозування: зб. матеріалів, 7–34. Київ: НІСД.
Бєй, Г. А. (2011). „Особливості використання математичного моделювання в політичному аналізі та прогнозуванні”. In: Політологічний вісник, no 57.
Бєй, Г. А. (2015). Політичне прогнозування та його роль у формуванні державної політики (Канд. дис.). Київ.
Бутовська-Ілюшко, І. О. (2005). „Сутність, методи і критерії ефективності політичного прогнозування”. In: Вісник ДАКККіМ, no 1.
Ващенко, К. О. (2008). Політичний аналіз і прогноз в сучасній Україні: монографія. Київ: Логос.
Горбатенко, В. П., & Бутовська, І. О. (2006). Політичне прогнозування: теорія, методологія, практика. Київ: Генеза.
Дерега, В. В. (2008). „Сутність та особливості політичного прогнозування”. In: Наукові праці ЧДУ ім. Петра Могили. Серія: Політологія, no 79(66).
Ковальчук, В. Ю. (2020). Прогнозування суспільно-політичної обстановки у воєнній сфері. Харків: ХУПС.
Лепський, М. А. (ed.). (2012). Стратегічне прогнозування політичних ситуацій та процесів: монографія. Запоріжжя: ЗНУ.
Пальоха, В. В. (2014). „Політичне прогнозування в системі державного управління України”. In: Науковий вісник НАДУ, no 2.
Ржевська, Н. Ф. (2012). Політичний аналіз і стратегічне прогнозування в США: інституційний вимір. Дрогобич: Коло.
Рубанов, В. В. (2016). Теоретико-методологічні засади політичної аналітики (Дис. д-ра політ. наук). Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/12185, 16.08.2025.
Телешун, С. О., & Баронін, А. С. (2001). Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації. Київ: Паливода А. В.
